Про пептиди

В основі біологічної терапії лежить застосування активних речовин, що беруть участь у фізіологічних процесах організму. Це можуть бути добре відомі всім гормони, ферменти, вітаміни та мікроелементи. Менш відомими є моноклональні антитіла, цитокіни (наприклад, інтерферони) та пептиди.

Це органічні молекули, що з складаються з амінокислот. Якщо полімерний ланцюжок такої молекули налічує близько 10-20 амінокислот, його називають олігопептидом. Від 20 до 80 амінокислотних залишків переводить її у категорію поліпептидів. Понад 80 амінокислот – це вже білок.

На цій сторінці ми не будемо описувати роль білків в організмі, оскільки до регуляторних оліго- та поліпептидів це не має відношення. Низькомолекулярні пептиди діють усередині клітини. Їхнє головне завдання – активувати гени, які відповідають за синтез ферментів, антиоксидантів, цитокінів та інших важливих білкових речовин. В результаті клітина нормально виконує свою функцію, набуває здатності до нейтралізації вільних радикалів та самовідновлення.

Слід відзначити, що важливі регуляторні молекули – фактори росту – також мають пептидну структуру. Весь комплекс подібного роду молекул, які містяться у клітині, утворює так званий пептидний пул. Вчені припускають, що з віком кількість оліго- та поліпептидів у клітині людини прогресивно зменшується. Є гіпотеза, що зміна складу пептидного пулу клітини призводить до порушення її роботи, старіння та загибелі. Застосування пептидних комплексів у практичній медицині показує їх надзвичайно високу ефективність при досить широкому спектрі патологічних процесів.

Наявні наукові дані створюють перспективу застосування препаратів для профілактики старіння та навіть продовження життя. Дуже важливо відзначити, що оліго- та поліпептиди абсолютно безпечні для організму. Вони не викликають алергії, передозування, будь-якої токсичності та інших небажаних ефектів.

Поліпептиди – це новий клас лікарських речовин, що відкриває фантастичні можливості.